Автобіографія та програма Слободяника Івана Леонідовича – кандидата в президенти Асоціації фермерів та приватних землевласників України

 Автобіографія кандидата на посаду  Президента АФЗУ

Слободяника Івана Леонідовича

 

Народився 16 вересня 1981 року в м. Полонне Хмельницької області

Освіта

Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Фінанси», Стажувався у Вроцлавському університеті (Республіка Польща), стипендіат програми Фулбрайт-Кіркланд,  працював асистентом кафедри Менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, на даний момент здобувач  по темі: «Організаційно-економічний механізм розвитку агропромислового комплексу України в контексті євроінтеграції».

Діяльність

Працював  Радником Міністра освіти і науки України, Радником Київського міського голови, директором Польсько-Українського форуму міст Євро-2012 (м.Вроцлав, Польща) – Проект Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща. Заямався підприємницькою діяльністю у аграрній сфері,  медіа та стратегічного консалтингу.  Працював Генеральним Директором Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

 Є керівником фермерського господарства на Київщині.

 

 

Програма кандидата на посаду  Президента АФЗУ

Слободяника Івана Леонідовича

Сьогодні АФЗУ має хорошу динаміку розвитку, водночас потрібна модернізація. Моя мета — зробити АФЗУ найвпливовішою громадською організацією в Україні.

Асоціації, на мою думку зараз треба сконцентруватись на двох складових: перше – більш ефективне відстоювання наших інтересів, а щоб це забезпечити то потрібно друге – створення потужної сучасної організації.

Щодо відстоювання то це: забезпечення належних умов для розвитку фермерства в Україні, оптимальне податкове законодавство, розв’язання ключових земельних проблем, а також дієва та справедлива державна підтримка.

Зокрема, у подальшому АФЗУ, як найбільш чисельна та активна фермерська організація з бійцівською позицією, повинна стати самим дієвим публічним захисником прав та просувати інтереси фермерів. Для цього потрібно не тільки відстоювати інтереси в органах державної влади, а також працювати на випередження –  постійно моніторити законодавчі ініціативи, аби не допустити прийняття шкідливих для фермерів норм.

Також, я дуже хочу, аби членство в Асоціації  надавало ряд корисних сервісів та послуг для своїх членів. Тобто взамін членського внеску фермер має отримати: юридичну підтримку, агрономічну та технологічну консультацію, систематично отримувати інформацію про події в аргарному секторі (як щодо виставок/семінарів так і щодо агро політики). Також через організацію тренінгів член асоціації має отримувати знання про новації в АПК.

Асоціація має стати також економічним партнером для своїх членів. Ми могли б об’єднатись  у питаннях закупівлі насіння, засобів захисту рослин, добрив й палива – таким чином  їх здешевити. Окрім цього необхідно ініціювати створення аналогу МТС (машинно транспортних станцій в районах) щоб вирішити проблему нестачі техніки при обробітку землі та зборі урожаю.

Поступово завдяки Асоціації ми маємо навчитись спільно формувати товарні партії продукції щоб мати прямі експортні контракти.

Також впродовж свого терміна на посаді президента АФЗУ планую вирішити ряд нагальних проблем  які потребують негайного вирішення в  оподаткуванні, земельних відносинах, та  державній підтримці.

 

  1. Терміново слід скасувати норму Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка передбачає обов’язкову сплату ЄСВ членами фермерських господарств. ЄСВ мають платити фермери тільки за найманих працівників, а за членів господарств виключно з власної ініціативи.

 

  1. Асоціація має відстояти необхідність скасування норми невідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку, яке намагаються ввести з 1 вересня поточного року. Оскільки це призведе до падіння закупівельних цін на ці культури, а отже і рентабельності їх виробництва, і, як наслідок, до великих збитків у фермерів.

 

  1. За ініціативи Асоціації для фермерських господарств, земельний банк яких складає до 500 га, повинна бути запроваджена спрощена система бухгалтерського обліку. Облік повинен здійснюватися у простий та прозорий спосіб і він має бути таким, аби фермер міг самостійно сплатити податки, не наймаючи при цьому бухгалтера. Наприклад, податок має розраховуватись або з 1 га або у порядку, передбаченому для ФОПів з мінімальною кількістю звітності.

 

  1. Повернення спеціального режиму сплати ПДВ для фермерських господарств, земельний банк яких складає до 3 000 га. Я переконаний, що це стане ефективною підтримкою, сприятиме залученню інвестицій у виробництво, оптимізує витрати та підвищить якіть кінцевої продукції.

 

  1. Також важливим питанням є акциз із пального. На сьогодні він спрямовується до Дорожнього фонду, з якого фінансується ремонт і будівництво доріг. Однак, фермери витрачають паливно-мастильні матеріали переважно для обробку земельних ділянок, посіву, догляду і збору врожаю безпосередньо на полях. Тому Асоціація має вимагати звільнення фермерських господарств від сплати акцизу з пального, або ж здійснення компенсації сплаченого ними акцизу.

 

  1. Мораторій на перевірки фермерських господарств контролюючими органами.

 

Також збираюся приділити увагу ряду проблем земельних питань

  1. Землі, які перебувають у постійному користуванні фермерських господарств необхідно щоб були передані у власність або, принаймні, надана можливість успадкування такої землі.

 

  1. Прозора систему контролю рішень районних та обласних управлінь Держгеокадастру щодо передачі земель сільськогосподарського призначення у користування. АЗФУ повинна щоквартально отримувати інформацію про виділення таких земель. Це дозволить посилити контроль та знизити ризики виникнення корупції.

 

  1. Передбачити, що нормативна грошова оцінка земель для господарських дворів не може бути вищою, ніж така оцінка для сільськогосподарських угідь, які встановлені в межах конкретної сільської ради.

 

  1. Мораторій на продаж землі. Безумовно всі хто працює на землі хотіли б стати повноцінними власниками землі на якій працюємо – і це повноцінно можливо лише при наявності обігу землі. Однак, ринок земель не можна відкривати до тих пір, поки є захмарна корупція в земельних відносинах і поки фермери не будуть фінансово спроможні викупити землю, яку вони обробляють. Спочатку потрібно вирішити питання доступності та здешевлення фінансових ресурсів – максимальна ставка яких має бути 3-4% на 15-20 років. Також має бути реальне пріоритетне право викупу землі фермерами. Лише після цього можна починати говорити про зняття мораторію. Існує величезна недовіра оскільки фермери вже стільки разів були обмануті державою. Відновлення довіри могло б бути власне передача землі, що в користуванні у власність та реальна державна підтримка.

 

  1. Поновлення та активізація антирейдерських штабів.

 

Планую провести значну роботу з системою державної підтримки, а саме: державну підтримку повинні отримувати фермери, а не олігархи. Малі виробники перебувають у суттєво складніших умовах в частині можливостей залучення інвестицій, диверсифікації ризиків, оптимізації виробничих витрат, ніж великі виробники. Однак, саме фермерські господарства є запорукою розвитку конкуренції на ринку і продовольчої безпеки держави. А отже першочергово і пріоритетно державна підтримка має надаватися саме фермерським господарствам.

             Разом з тим, вже давно є актуальним питання реформування Українського Державного Фонду підтримки фермерських господарств шляхом перетворення його на виплатну агенцію, з урахуванням кращого європейського і світового досвіду. При цьому, АФЗУ має здійснювати постійний громадський контроль за витрачанням коштів Фондом, що слід передбачити законодавчо.

 

            Нагадаю, що рік назад я пішов у відставку з посади Генерального директора Укрдержфонду  через блокування мені реформаторських ініціатив керівництвом Мініагрополітики  та  незгоду з дискримінаційною концепцією державної підтримки.  Тоді мої прогнози збулись: компанії Юрія Косюка отримали більше 1 млрд держпідтримки, а фермери нічого. 

             Зараз Державним бюджетом на 2018 рік передбачено 1 млрд. гривень на підтримку фермерів і з цим уряд носиться як з прапором. Але те що я бачив у проекті  порядку використання коштів – мене дуже здивувало. Думаю нас знову хочуть обдурити. Тому ми маємо зараз наполягати на зміні цього порядку або запропонувати  направити ці кошти у фонд підтримки фермерів – де вже прописані зрозумілі нам способи підтримки. Але  треба максимально забезпечити прозорість видачі коштів і посилити антикорупційний контроль.              Мені подобається те що зараз є конкурентна боротьба за Президента Асоціації. Конкуренція – це ознака життя організації. Треба віддати належне Івану Федоровичу Томичу – що сьогодні організація оживає і показує прагнення до розвитку. Я впевнений що в нас немає іншого вибору аніж спільно розвивати організацію – поважаючи і врахувючи досвід «аксакалів» і привносячи нові підходи в роботу.  Ми маємо як ніколи бути єдині – інакше фермерів знищать як клас. Хто б не був наступним Президентом АФЗУ ми маємо залишатися дружньою сім”єю і спільно працювати для добра організації та фермерів.