ІЗ АМОРФНИМИ ФЕРМЕРАМИ НІХТО ПРАЦЮВАТИ НЕ БУДЕ – Думка колег з Асоціації фермерів Полтавської області

Через 2 тижні відбудеться обласна конференція Асоціації фермерів та приватних землевласників “Відродження Полтавщини”. З чим фермери області ідуть у 2017 рік? Яким був рік минулий?

Про це у інтерв’ю із головою Полтавської обласної АФЗ Віктором Галичем.

/Files/images/fermerska_osn/Фермери.jpg

/Files/images/fermerska_osn/Фермери 051.jpg

– Кожного року фермери підводять підсумки роботи, оцінюють перспективи у році прийдешньому? Яким бачиться вам рік , що минув та шо чекає фермерів у 2017 році?

– 2016 рік був одним із найгірших за роки незалежності для сільгоспвиробників, перш за все для фермерів. У плані врожайності, все більш менш нормально, фермери отримали непоганий врожай. Але у законодавчому полі ми втратили напрацювання минулих років. Раніше ми користувалися законодавчою базою,, законами, котрі були в переважній більшості прийняті депутатами ще 4 скликання. Це давало можливість мати невеличку передишку у складні часи. Але минулого року із-за роздрібненості фермерів та інших сільгоспвиробників ми втратили усі пільги по оподаткуванню. На сьогоднішній день куці пільги , які обіцяли тваринникам, виписані так, що мале підприємство любої форми власності не зможе отримати пільг. Все підведено під вимоги агроолігархату. Тобто пільги, якими користувалися фермери та інші сільгоспвиробники протягом 15 років, на сьогодні втрачені.

/Files/images/fermerska_osn/в-2.jpg

– А як склалася ситуація по боротьбі із корупцією в земельних питаннях?

– У земельних питаннях корупція не лише залишилася, а й зросла. Ніяких зрушень в боротьбі із корупцією ми не побачили. До того ж зараз активно лобіюється продаж землі. Перед новим роком було засідання Кабміну, де на порядок денний винесли розгляд питання по сільському господарству відносно проведення земельної реформи. Дуже хочеться нашим керманичам зайнятися торгівлею української землі. Знаючи теперішню владу, її погляди на реформи, вважаю, що її й близько не можна підпускати до продажу землі. Бо крім прагнення через корупційні схеми збагатитися, більш нічого не буде. Владі абсолютно начхати і на майбутнє села, і на стабільність та розвиток сільських громад. Вони бачать лише можливість ґешефту та отримання прибутків від оборудок із землею. Тобто село ставиться на межу виживання.

–Зараз багато говорять про децентралізацію. Якісь зрушення в цьому плані бачите?

– Про децентралізацію говорять багато і не один рік. Учора був у податковій інспекції. То її будуть ліквідовувати. Переводять у Полтаву. В Миргороді залишають лише відділення. І відтепер, щоб отримати консультацію, потрібно їхати у обласний центр, бо таке право від місцевих інспекцій забирають. Для чого це роблять. Однозначно сказати важко.

Але за аналогією вимальовується не надто радісна картина. Коли вирішення земельних питань забрали від місцевих територіальних громад у область, то рівень корупції зріс у рази. То ж є великі сумніви чи стане прозорішою робота фіскальних органів. Більш всього що й тут заводять корупційну складову.

–Невже все так погано?

– Не погано, а дуже паскудно. І виникає логічне питання: а хто винуватий, що сільгоспвиробників використовують як дійну корову для власного збагачення різного роду чинуші? А самі й винуваті. Минулого року фермери отримали непоганий урожай, мають гарні прибутки. Багато хто з них самозаспокоївся. То ж зі сторони почали споглядати за новаціями, котрі готували уряд та Верховна Рада. І дочекалися. Про корупцію у земельних відносинах вже не говорить лише лінивий. Ніяких реальних зрушень немає.

І щось змінити перспективи при нашій пасивності примарні. Ми не висунули у ВР своїх кандидатів. У нас , фактично, немає своїх представників у Верховній Раді, котрі б виражали інтереси фермерів, селянства.

До цього часу не існує стратегії розвитку України. Немає ні стратегії розбудови села, ні стратегії розбудови держави. Чому? Бо наші можновладці бачать себе лише у якості хапуг і казнокрадів. Прийшли, як я їх називаю «временщики». У них стратегія одна забрати та поділити.

Інфантилізм як фермерів , так і приватників привів до того, що фермерство як сила, що може відстоювати власні права, можновладцями вже не сприймається.

– І у чому цей інфантилізм проявляється?

– Саме банальне питання – сплата членських внесків на статутну діяльність АФЗУ для багатьох фермерів стає невирішуваним питанням. Починаються різні відмовки. Хоч внески у сумі 10 гривень із 1 га землі – це мізерні кошти. Але «жлобство» перемагає здоровий глузд.

І «жлобство» стало однією із причин, чому фермери та приватники вже втратили і продовжують втрачати пільги в оподаткуванні, а корупційна складова в вирішенні земельних питань лише зростає. Внески платяться не лише для того, щоб функціонував апарат АФЗУ, а й для того , щоб відстоювати права фермерів на регіональному рівні чи рівні держави. До того ж внески – це мірило нашої згуртованості. Чим більші суми внесків, тим ширше розуміння чиновниками того, що фермери це монолітна сила, де загальне переважає над особистим благополуччям.

Іноді деструктив доходить до абсурду. Деякі голови районних АФЗ добалакалися до того, що потрібно ліквідувати посаду голови обласної асоціації. Але є статутні вимоги. Вони не передбачають ліквідацію посади голови обласної АФЗ. Якщо ми не виконуємо статутні вимоги, то про яку консолідацію фермерів можна говорити? Це або хтось отримав замовлення розвалити обласну АФЗ, або у когось амбіції взяти участь у виборчій кампанії і бути включеним у списки якоїсь політичної сили, щоб потрапити у Верховну Раду.

Може бути і той , і той варіант.

У Кіровоградській та Дніпропетровській областях в минулому році трапилися сотні рейдерських захоплень землі фермерів. Полтавська область в цьому плані ще тримається. Але коли почнеться розвал асоціації зсередини, то … Навіть загадувати не хочу, що нас чекатиме.

Для чого існує асоціація фермерів? Щоб відстоювати права своїх членів на різних щаблях влади, щоб ділитися досвідом.

Деякі фермери та голови районних АФЗ висловлюють претензії, що обласна АФЗ мало робить по захисту прав фермерства. Коли питаєш: « А яку суму внесків ви заплатили на статутну діяльність?». То чуєш відповідь: «Нуль цілих і нуль десятих».

А навіть відправити замовним чи цінним листом від імені АФЗ звернення на ім’я Президента, Верховної Ради чи НАБУ, коштує мінімум 50 гривень.

Коли питаєш: « А участь у протестних акціях фермери району приймали? Відповідь: « Ні, ніяк було, то посівна, то жнива».

Або був я на кількох засіданнях районних АФЗ Фермери починають висловлювати претензії, що інтереси фермерства асоціація не захищає , раз Верховна Рада приймає такі недолугі закони.

Питаю: «А скажіть, як депутат від вашого округу голосував по закону про скасування спецрежиму оподаткування сільськогосподарських підприємств? А як він голосував за бюджет 2017 року?» Відповіді немає.

/Files/images/pketuvannya_vr/Акція-7.jpg

Але ж депутат представляє відповідний округ.Не складно фермерам запитати свого депутата, чому так голосував за те чи інше питання. І якби хоч третина фермерів ставила незручні запитання своїм депутатам, то дивися б і менше було лобістських законів на користь олігархату.

Кожен фермер має зрозуміти, що у нинішніх умовах жити по принципу «Моя хата скраю, я нічого не знаю», не вдасться.

Вважаю, що АФЗУ прийняла вірне рішення: має бути фіксоване членство. Буде реєстр фіксованих членів асоціації фермерів і приватних землевласників. І АФЗУ відстоюватиме інтереси своїх членів, а не аморфне фермерське середовище.

Хто хоче залишитися сам на сам із сьогоднішніми реаліями, то це його вибір.

Хто прагне гуртуватися і відстоювати свої права через відповідні структури, той сплачує внески, стає фіксованим членом АФЗУ, вноситься у відповідні реєстри. І його захищає структура із відповідними юридичними правами. Такий фермер до того ж має певні пільги на придбання сільгосптехніки та знарядь, на оздоровлення та відпочинок.

Тож майбутнє фермерського руху за фіксованим членством. З аморфними фермерами ніхто працювати не буде.

 

Джерело: http://myrgorod-afp.pl.sch.in.ua

CLOSE
CLOSE